Мамаївська громада

Чернівецька область, Чернівецький район

Що робити у разі ядерного вибуху?

Дата: 30.03.2022 11:24
Кількість переглядів: 32

ЩО ТАКЕ ЯДЕРНА ЗБРОЯ

Ядерна зброя - це зброя масового ураження вибухової дії. Уперше застосована американцями наприкінці Другої світової війни, коли на японські міста Хіросіму і Нагасакі були скинуті атомні бомби (потужність однієї з них становила 20 кілотонн), унаслідок чого постраждало понад 53% міського населення (іл. 72.1). У Хіросімі з 255 тис. мешканців у перший день загинуло 45 тис. і поранено 91 тис. осіб. Ядерна зброя створює найбільшу загрозу для життя і здоров'я людини. Фактори ураження ядерної зброї - ударна хвиля, світлове випромінювання, проникна радіація, радіоактивне зараження місцевості та електромагнітний імпульс - спричиняють різні за характером і тяжкістю ушкодження.

Ударна хвиля виникає внаслідок того, що в центрі вибуху утворюється великий, у десятки мільярдів атмосфер, тиск повітря, що поширюється з надзвичайною швидкістю в радіальному напрямку від центру вибуху. Тривалість її дії вимірюється секундами. Характер руйнувань від ударної хвилі залежить від потужності і виду вибуху, рельєфу місцевості, щільності забудов, міцності будівель. Осередки умовно поділяють на чотири зони руйнувань з метою визначення характеру руйнувань і встановлення обсягу рятувальних та інших невідкладних робіт.

  • Зона повних руйнувань характеризується руйнуванням всіх споруд, утворенням суцільних завалів, до 75% герметичних сховищ і до 90% підземних комунікацій зберігається.
  • Зона сильних руйнувань — руйнується більшість будівель.
  • Зона середніх руйнувань — зберігається більша частина несучих конструкцій, вони лише частково деформуються, руйнуються другорядні конструкції. Герметичні сховища і частини ППУ не пошкоджені.
  • У зоні слабких руйнувань руйнуються вікна, двері. З'являються тріщини. Незначні руйнування на комунікаціях.

Ударна хвиля майже миттєво охоплює і стискає тіло людини, відкидає його швидкісним натиском повітря, крім того, з великою швидкістю летять уламки стін будівель, дерев, каміння, скла та інші предмети. У людей будуть спостерігатися різні травми: розриви, розчавлення, вивихи, переломи, значні кровотечі, ушкодження внутрішніх органів та інші травми від механічної дії уламків.

Унаслідок дії світлового випромінювання ядерного вибуху в тих, хто залишився живим, можуть виникати опіки відкритих ділянок тіла, тимчасова сліпота й опіки очей, а також опіки від полум'я пожеж. Тяжкість опіків у постраждалих залежить від температури вибуху, яка досягає мільйонів градусів.

Дія проникної радіації зумовлена потоком γ-променів і нейтронів із зони ядерного вибуху, що триває лише перші 10-15 с. Біологічна дія проникної радіації проявляється залежно від кількості поглинутої організмом радіаційної енергії, її розподілу в часі й способу опромінення. За одноразового опромінення дозою 1-2 грей (Гр) розвивається гостра променева хвороба І ступеня (легка форма), 3-4 Гр — II ступеня (середньої тяжкості), 5-6 Гр — III ступеня (тяжка форма) і дозою понад 6 Гр — IV ступеня (украй тяжка форма).

Радіоактивне зараження місцевості виникає здебільшого після наземних ядерних вибухів. Джерелами його є осколки від поділу ядер, частина ядерного заряду, що не прореагувала, та наведена радіоактивність. Площа зараженої місцевості залежить від потужності вибуху та інших чинників. Люди отримують радіоактивне зараження як від зовнішнього опромінення, так і від внутрішнього, що виникає внаслідок потрапляння радіоактивних речовин в організм унаслідок вживання заражених продуктів харчування та води, а також дихання зараженим повітрям. Можуть виникнути радіаційні ураження шкірних покривів та хронічна променева хвороба з ураженням певних органів (шлунок, легені, щитоподібна залоза). Радіонукліди через органи дихання, шлунково-кишковий тракт (із їжею, продуктами харчування) і ранові (опікові) поверхні швидко потрапляють у кров (легкорозчинні РР) і осідають в органах і тканинах організму. У скелеті локалізуються переважно кальцій, стронцій, радій, плутоній; у печінці — церій, лантан, плутоній тощо; рівномірно розподіляються органами і системами тритій, вуглець, інертні гази, цезій тощо. Небезпечним є потрапляння в організм радіоактивного ізотопу йоду 131J, що з крові надходить у щитоподібну залозу і швидко накопичується в ній.

Важкість радіаційного ураження буде різною залежно від багатьох чинників (ступеня захищеності населення, потужності викиду, наявності опадів, метеоумов тощо). Своєчасно проведена санітарна обробка (у перші години після зараження) може виключити або значно послабити ураження шкірних покривів, не закритих одягом.

До наслідків, безпосередньо пов'язаних із впливом іонізуючого випромінювання, належать променеві ураження — гостра променева хвороба, радіаційні ураження шкіри, слизових оболонок, деяких органів і систем організму.

Основною метою заходів захисту населення за будь-яких ситуацій, пов'язаних з радіаційним ураженням, є зменшення кількості опромінених і зниження дози опромінення.

До заходів радіаційного захисту населення належать:

  • своєчасне оповіщення відповідних органів і населення про виникнення аварії;
  • локалізація викиду й утворюваного ним забруднення;
  • екстрена оцінка радіаційної обстановки й очікуваних доз опромінення населення;
  • повідомлення населення про проведення конкретних заходів захисту;
  • виявлення постраждалих і надання їм медичної допомоги;
  • укриття населення в захисних спорудах (протирадіаційні укриття), герметизованих помешканнях (з обмеження вентиляції, ущільненням дверей, вікон);
  • захист органів дихання від радіоактивних аерозолів;
  • профілактичний прийом препаратів стабільного йоду та інших радіопротекторів;
  • евакуація населення (за необхідності); захист шкірних покривів;
  • дезактивація населених пунктів і території; проведення радіаційного контролю;
  • індивідуальна дезактивація (санітарна обробка, зміна одягу для усунення радіонуклідів);
  • обмеження і контроль доступу в район радіоактивного зараження;
  • забезпечення населення незабрудненими водою і продуктами харчування;
  • проведення агротехнічних, агромеліоративних і агрохімічних заходів;
  • інформування населення про проведені заходи захисту і радіаційну обстановку;
  • проведення санітарно-просвітньої роботи серед населення.

Основні принципи попередження радіаційних уражень: використання захисних від іонізуючого випромінювання матеріалів, скорочення часу опромінення, збільшення відстані від джерела іонізуючого випромінювання, використання засобів медикаментозного захисту.

Електромагнітний імпульс призводить до виникнення наведених електрострумів, тому з ладу буде виходити вся сучасна теле- і радіоапаратура, порушиться на певний час зв'язок, можуть спостерігатися функціональні розлади в організмі людини.

Різновидом ядерної зброї є нейтронна бомба. Це невеликий водневий боєкомплект з такими ж уражальними факторами, але головним є проникаюча радіація, на яку витрачається до 80 % енергії, що утворюється під час вибуху. Потік швидких нейтронів уражає людей навіть у танках і сховищах, викликаючи в них тяжкі форми гострої променевої хвороби.

Що робити у разі ядерного вибуху: основні поради, що можна їсти та пити, інструкція для виживання

Як діяти, якщо раптом станеться вибух на АЕС. Ці прості правила повинен знати в реаліях сьогодення кожен.

У разі аварії на атомній електростанції основними наслідками є радіоактивне забруднення та радіаційний вплив. Через них у людей порушується функціонування різних органів та може розвинутися променева хвороба.

Радіаційна аварія: що потрібно робити?

Насамперед, необхідно слухати інструкції працівників ДСНС та інших установ, які координують дії населення на місцях. Якщо аварія трапилася неподалік вашого місця проживання:

  • залишайтеся в приміщенні або негайно зайдіть в нього (при перебуванні на вулиці);
  • знайдіть укриття (підвал або хоча б середина будинку), тримайтеся якнайдалі від стін та даху, адже радіоактивний пил осідає на всіх зовнішніх поверхнях;
  • за можливості заберіть всіх домашніх тварин з собою в укриття;
  • закрийте та спробуйте заблокувати двері, вікна в приміщенні, не підходьте до них;
  • зробіть запас води на кілька днів, набравши її в ємності або просто у ванну;
  • всі продукти, які є в будинку, загорніть в плівку, покладіть в шафу чи холодильник;
  • підготуйте респіратор, маску або хоча б ватно-марлеву пов'язку - ними можна захистити дихальні шляхи;
  • стежте за повідомленнями від поліції, ДСНС та місцевої влади.

Якщо раптом потрібно вийти з укриття: як діяти?

Виходити на вулицю можна лише за ГОСТРОЇ необхідності. Перед тим, як вийти: одягніть респіратор, гумові рукавички, гумові чоботи і плащ.

Чого НЕ можна робити на вулиці:

  • не роздягайтеся;
  • не купайтеся в відкритих водоймах;
  • не сідайте на землю;
  • не збирайте ягоди, гриби, фрукти, овочі.

Коли повернулися додому, одразу зніміть весь верхній одяг. Але робіть це максимально обережно, адже на ньому залишається велика кількість радіоактивного пилу. Одяг потрібно помістити в герметичний контейнер або пластиковий пакет та зберігати подалі від свого укриття, місця скупчення людей, тварин.

Після цього обов'язково помийтеся або прийміть душ із милом. Також не забудьте вимити голову шампунем. Кондиціонери для волосся використовувати заборонено. Вони можуть бути закриті радіоактивним пилом. Не дряпайте і не тріть шкіру. Адже пил може потрапити в рани.

Якщо у вас немає можливості прийняти душ, ретельно вимийте руки, обличчя і всі відкриті ділянки тіла проточною водою. Не забувайте про мило.

У разі, коли немає доступу до води, підійдуть вологі серветки або просто волога тканина.

Протріть вуха, повіки, вії.

Після цих дій потрібно відразу одягнути чистий одяг.

Що їсти і пити після ядерного вибуху?

Яку їжу можна використовувати:

  • безпечною для вживання вважається будь-яка їжа у вигляді консерв, пляшок, банок, коробок);
  • додайте в раціон продукти, які зберігалися в холодильнику, морозильній камері.

Як правильно їсти:

  • перед відкриттям банки, пляшки, консерви, протріть всю її поверхню вологою тканиною;
  • все кухонне приладдя перед використанням також потрібно протирати вологою серветкою, рушником;
  • всю використану тканину покладіть в контейнер чи герметичний пакет, зберігайте подалі від тварин і людей.

Як і що пити:

  • воду можна вживати лише з перевірених джерел;
  • якщо влада міста чи рятувальники не повідомляли, що водопровідна вода придатна до споживання, її використовувати не
  • варто;
  • вода в пляшках надійно захищена, але їх поверхню перед цим потрібно протирати;
  • кип'ятіння жодним чином не впливає на радіаоктивні часточки;
  • у пляшках чи герметичних контейнерах потрібно мати запас води;
  • всі напої, які знаходяться в холодильнику, вважаються безпечними;
  • вода в водонагрівачі чи унітазі не містить радіоактивних часточок;
  • забруднена колодязна та водопровідна вода може використовуватися лише для миття себе та інших предметів.

Йодопрофілактика: коли вона потрібна і як її робити?

Як тільки ви отримали повідомлення про ядерний вибух чи аварію на АЕС, відразу проведіть йодопрофілактику:

  • протягом 7 перших днів потрібно приймати по одній таблетці (0,125 г) йодистого калію - для дітей віком до 2 років по 0,04 г (частина таблетки);
  • якщо у вас немає йодистого калію, можна використовувати 5% йодистий розчин: пити його потрібно по 3-5 крапель на склянку води, а для дітей віком до 2 років - по 1-2 краплі.

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Результати опитування

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь