Відкриття Алеї Слави та Пам’яті у Новому Киселеві
ВІДЕО ЗА ПОСИЛАННЯМ:
https://youtu.be/hBhZvTJfVFo?feature=shared
1 червня в селі Новий Киселів Мамаївської територіальної громади відбулася особлива й водночас болюча подія — відкриття Алеї Слави та Пам’яті на честь наших земляків, які віддали свої життя за свободу, незалежність і майбутнє України.
Алея Слави та Пам’яті — це не просто меморіал. Це місце, де житиме пам’ять про Остапа Томнюка, Владислава Паскарюка, Івана Терена та Ігоря Кумку — Героїв, які ціною власного життя захистили рідну землю.
Остап Томнюк
Остап Георгійович Томнюк народився 26 серпня 1981 року в селі Киселів. Після закінчення школи навчався у Хмельницькій академії прикордонних військ імені Богдана Хмельницького та присвятив своє життя військовій службі. Був заступником начальника прикордонної застави в Одеській області. За сумлінну службу нагороджений медаллю «15 років зразкової служби в Збройних Силах України».
З початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини, виконував обов’язки заступника командира 57-го батальйону. 18 лютого 2023 року героїчно загинув у боях під Бахмутом. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та відзнакою «Хрест Героя».
Владислав Паскарюк
Владислав Богданович Паскарюк народився 14 вересня 1996 року. Для рідних, друзів та односельців він був успішним підприємцем, турботливим чоловіком і люблячим батьком. Проте, коли ворог прийшов на українську землю, Владислав обрав шлях захисника.
На фронті служив бойовим медиком, а згодом — головним сержантом механізованої роти 141-ї окремої механізованої бригади. Неодноразово рятував поранених побратимів, ризикуючи власним життям. За мужність і відданість військовому обов’язку був нагороджений відзнаками «За збережене життя», «За сумлінну службу» та «Сталевим хрестом звитяги». 7 квітня 2026 року серце Героя зупинилося під час виконання військового обов’язку.
Іван Терен («Терен-5»)
Іван Володимирович Терен народився 18 березня 1999 року. З дитинства мріяв стати лікарем і навчався у Чернівецькому медичному фаховому коледжі. Ще студентом активно допомагав волонтерам та підтримував українських військових.
25 лютого 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив бойовим медиком у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді, а згодом — фельдшером 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади. Рятував життя побратимів у найгарячіших точках фронту. 12 серпня 2024 року героїчно загинув під час виконання бойового завдання, рятуючи інших. Його подвиг назавжди залишиться прикладом жертовності, мужності та людяності.
Ігор Кумка («Знахар»)
Ігор Михайлович Кумка народився 1 листопада 1965 року. У мирному житті був лікарем-невропатологом вищої категорії, якого знали й поважали сотні пацієнтів. Після початку повномасштабної війни добровільно став на захист держави.
Служив начальником медичної служби батальйону 107-ї окремої бригади територіальної оборони. Під Бахмутом, Часовим Яром, Авдіївкою, на Сумщині та Харківщині рятував життя українських воїнів. Для багатьох побратимів він став справжнім янголом-охоронцем. 9 травня 2026 року його життя обірвалося, але пам’ять про його доброту, професіоналізм, людяність і відданість Україні житиме вічно.
Сьогодні разом із родинами Героїв, жителями громади, духовенством та представниками влади ми відкрили Алею Слави та Пам’яті — місце, яке нагадуватиме майбутнім поколінням про високу ціну нашої свободи.
Кожен портрет на цій Алеї — це окрема історія мужності, честі, самопожертви та безмежної любові до України.
Алею Слави та Пам’яті створено коштом Мамаївської сільської ради як знак глибокої шани, вдячності та вічної пам’яті про земляків, які віддали свої життя за Україну.
Світла пам’ять Героям.
Низький уклін їхнім родинам.
Герої не вмирають — вони назавжди залишаються у наших серцях.
Вічна слава Героям України! Вічна пам’ять і шана захисникам, які віддали життя за нашу свободу.
