81- ші роковини Голокосту...
81- ші роковини Голокосту...
Ми пам’ятаємо…
81- ші роковини Голокосту
Повертаючись до моторошних подій 1941 року, згадуємо День пам’яті трагедії Бабиного Яру… Лише за два дні - 29 та 30 вересня 1941-го року - в урочищі Бабин Яр у Києві розстріляли майже 34 тисячі євреїв.
Ця страшна подія не оминула і буковинців, які із усім світом стали свідками жаху, терору та трагедії. Саме на початку жовтня 81 рік тому у Чернівцях було створено єврейське гетто. Місце, яке стало точкою депортації євреїв до таборів смерті.
Людські долі, які не повернути..
Внаслідок Голокосту в період 1941–1944 роки, єврейство Буковини зазнало жорстоких страждань та випробувань, величезних людських та матеріальних втрат. Лише восени 1941 року понад 150 тисяч євреїв було депортовано в ці гетто з Бесарабії та Буковини. З Чернівців з 9 вересня по жовтень 1941 року у різного роду концтабори було відправлено 30 тисяч чернівчан.
В минулому році у Чернівцях до 80-ї річниці початку Голокосту на Буковині заклали меморіальний знак «Поріг пам'яті», в пам'ять про євреїв-в'язнів Чернівецького гетто.
Ми не в змозі змінити хід історії, але можемо і повинні не забувати про загиблих. Адже поки їх пам’ятають, доти вони живуть у наших серцях.
Страшний геноцид кляті рашисти повторили і в наш час прийшовши на українську землю. Російськими варварами були обстріляні єврейські цвинтарі, синагоги, навіть Бабин Яр.
Жорстокі масові вбивства людей вчинені російськими орками, фізичні тортури,катування людей в Бучі, Ізюмі, Маріуполі та інших українських містах і селах жахають усе людство.
Наш обов‘язок зробити так, щоб пам‘ять про жертв вбивць,насильників та катів жила у всіх поколіннях.
Але ні тоді, ні зараз - нас не зламати.
Ми – вистоїмо, перемога буде за нами...
Україна переможе у війні, а всіх рашистських злочинців буде належно покарано – так, як колись було покарано нацистських злочинців.
Згадаємо сьогодні всіх загиблих..
Вшануємо пам?яті жертв Голокосту.
В пам’яті народу скорботні події не мають жодних часових проміжків і будь-яких термінів – вони завжди живі, так само, як є живим біль втрати за кожним, хто пройшов дорогою смерті й поліг у братській могилі.
